Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/арідник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
арідник
Київ: Соцеквидав України, 1937

А́рідник, ка, м. Чорт. Шух. I. 36. Арідник го знає! — Чорт его знает. Фр. Пр. 9.