Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/асесор

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
асесор
Київ: Соцеквидав України, 1937

Асе́сор, ра, м. Становой пристав. (Правобер.) Повернувся я з Сибіру, — нема ж мені долі… Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.