Словник української мови (1937)/афини

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ аутодафе Словник української мови
Борис Грінченко
А
афини 		афинник ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

А́фини, фин, ж. мн. Раст. черника. Vaccinium Myrtillus (ягоды). Шух. I. 20.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/афини&oldid=565019