Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бадилина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бадилина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бадили́на, ни, ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. I. 118. Ум. Бадили́нка. Ув. Бадиляка.