Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/байдики

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
байдики
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́йдики, ків, мн. Баклуши; употребл. только в форме байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. I. 423.