Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/байорка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
байорка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Байо́рка, ки, ж. 1) Снурок цветной. Шух. I. 122. 2) Каждая из четырех обвитых канителью струн торбана. КС. 1892. III. 383, 384.