Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/балясувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
балясувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Балясува́ти, су́ю, єш, гл. Шуметь. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселості і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. I. 172.