Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/барило

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
барило
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бари́ло, ла, с. Бочонок. Вас. 145. Ном. № 8007. Вина з Царіграду відер троє у барилі. Шевч. 116. Ум. Бари́лко, бари́лечко, бари́лочко, бари́льце. Котл. Ен. IV. 20. Набрала повнісіньке барильце (вина) додому. Рудч. Ск. II. 57. Ув. Бариля́ка.