Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бариш

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бариш
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бари́ш, шу́, м. Прибыль, выгода, барыш. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. Посл. Ум. Баришо́к. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.