Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/баришник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баришник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бари́шник, ка, м. 1) Торговец лошадьми. 2) Торгаш, барышник.