Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бельбас

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бельбас
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́льбас, са, м. Балбес, здоровань, неуклюжий человек. Здоровий бельбас, а такий дурний.