Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/беркицьнути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
беркицьнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Берки́цьнути, ну, неш, гл. Кувыркнуть, повалить, бросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.