Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бинчати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бинчати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бинча́ти, чу́, чиш, гл. = Дзичати. Хрущ бинчит. Вх. Лем. 391.