Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блевузнити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блевузнити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блеву́знити, ню, ниш, гл. = Блягузкати. Що на рот налізе, блевузнить. Ном. № 13047.