Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/близько

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
близько
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бли́зько, нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. Ні бли́зько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. I. 61. 2) Употребл. как предл. с родит. пад.: возле, подле. Чуб. III. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. Ум. Близенько, близесенько.