Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бліхувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бліхувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бліхува́ти, у́ю, єш, гл. 1) Белить (лен, полотно). 2) Заковывать в кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.