Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/боклага

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
боклага
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бо́клаг, га, м., боклага, ги, ж. Плоский боченок. Ном. № 3004. Шух. I. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. Боклажо́к.