Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брезклий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брезклий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бре́зклий, а, е. 1) Обрюзгший. 2) О дереве: сырой. Шух. I. 88.