Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брязкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брязкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бря́зкати, каю, єш, гл. Бряцать, звенеть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Нп.