Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бутити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бутити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бути́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Закладывать фундамент из камней. Желех. 2) Трамбовать. Полт. г.