Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вартати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вартати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Варта́ти, таю, єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта̀ти. Гн. I. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. I. 41.