Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/варто

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вартно Словник української мови
Борис Грінченко
В
варто 		вартовий ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́рто, нар., употребл. как безл. гл. Стоит. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. I. 120.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/варто&oldid=566557