Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/варудити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
варудити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вару́дити, джу, диш, гл. Томить. Коло серця варудить. См. Марудити.