Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ватажник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
ватажник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вата́жник, ка, м. Пастух овец. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.