Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вевекати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вевекати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Веве́кати, каю, єш, гл. Говорить нечленораздельно, невнятно (о немых и пр.). Лохв. у.