Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/везучий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
везучий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Везу́чий, а, е. О лошади: хорошо везущий. Кобила хоч і шкапувата, та проте везуча. Нежин. у.