Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вергун

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вергун
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вергу́н, на́, м. Сладкое печение: хворост, хрусты. Сим. 192. Ум. Вергуне́ць, вергу́нчик.