Словник української мови (1937)/вередун

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вередувати Словник української мови
Борис Грінченко
В
вередун 		вередуха ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вереду́н, на́, м. = Вередій. Левч. 56. Ум. Вередуне́ць, вереду́нчик. Аф. 313.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вередун&oldid=568505