Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/верзякати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
верзякати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верзякати, каю, єш, гл. Болтать, плести, молоть вздор. Верзякали вони таку дурницю. Ком. I. 53.