Словник української мови (1937)/веслюга

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
веслюга
Київ: Соцеквидав України, 1937

Веслю́га, ги, м. Большого роста человек. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. Нп.