Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибалакатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибалакатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́балакатися, каюся, єшся, гл. Наговориться, сказав все, что хотел. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається. Харьк.