Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виблагати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виблагати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́благати, гаю, єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.