Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вибува́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́бути, буду, деш, гл. Пробывать, пробыть, прожить определенное время. В його ніхто не вибуде. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то добрий, що в злого. Ном. № 10361.