Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибутиляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибутиляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́бутиляти, ляю, єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о луке). Цибуля вибутиляла. Мнж. 177.