Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виваплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виваплювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вива́плювати, люю, єш, сов. в. ви́вапити, плю, пиш, гл. Белить, выбелить известью.