Словник української мови (1937)/виволікати

by Борис Грінченко

◀ виволанка

Словник української мови Борис Грінченко В виволікати

виворот ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́волокти, лочу, чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.