Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вигачувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигачувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вига́чувати, чую, єш, сов. в. ви́гатити, гачу, тиш, гл. Запруживать, запрудить, сделать запруду.