Словник української мови (1937)/вилічувати

by Борис Грінченко

◀ вилічування

Словник української мови Борис Грінченко В вилічувати

вилічуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вилі́чувати, чую, єш, сов. в. ви́лічити, чу, чиш, гл. 1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять. Черниг. у. 2) Вылечивать, вылечить. Чуб. II. 48. Шукаю лікарства і не можу вилічити. Рудч. Ск.