Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вимахувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вимахувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вима́хувати, ую, єш, сов. в. ви́махати, хаю, єш, гл. 1) Размахивать, размахнуться. Буком вимахує. Молодая Бондарівна ще жартів не знала, вимахала білу руку, да по пиці втяла. Нп. 2) Намахиваться, намахаться. Добре ж вони, добре вимахали крила. К. Досв. 107.