Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вироюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вироюватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виро́юватися, ро́ююся, єшся, сов. в. ви́роїтися, роюся, їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелах), вылетать, вылететь роем. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. I. 72). 2) Высыпа́ть, вы́сыпать, выходить, выйти толпой (о людях). Люди вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. I. 91). Люди за ними купами вироювалися. МВ. (О. 1862. I. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. I. 8. 4) Безл. Вообразиться. Тількищо задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.