Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/висихати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
висихати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Висиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́схнути и ви́сохти, хну, неш, гл. Высыхать, высохнуть. Сохнуть наші яри, висихає наша вода. Левиц. I. 203. Кухоль ходить, переходить, так і висихає. Шевч. 125.