Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/витаскувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
витаскувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вита́скувати, кую, єш, сов. в. ви́таскати, каю, єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. I. 157.