Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вихоплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вихоплювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вихо́плювати, люю, єш, сов. в. ви́хопити, плю, пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.