Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вихрякати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вихрякати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́хрякати, каю, єш, однов. в. ви́хрякнути, ну, неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.