Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/виїдати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
виїдати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виїда́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́їсти, їм, їси, гл. 1) Выедать, выесть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. 2) Съедать, съесть все, всех. Їх би такого розплодилось, що й світу б не було, якби їх грім не бив та вовки не виїдали. Рудч. Ск. I. 73. Хліб… сарана виїла. О. 1862. X. 114. Когда говорится о еде людей, то ви́їсти употребляется только в приложении к жидкой пище: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.