Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вовкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вовкувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вовкува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть волком. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений. Г. Барв. 453.