Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/возний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
возний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Во́зний, ного, м. Род судебного пристава при старых судах. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.