Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/волонцюгувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
волонцюгувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Волонцюгува́ти, гу́ю, єш, гл. = Волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.