Словник української мови (1937)/вонпити
| ◀ воно | Словник української мови В вонпити |
вонючий ▶ |
|
Вонпити, плю, пиш, гл. Сомневаться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
| ◀ воно | Словник української мови Борис Грінченко В вонпити |
вонючий ▶ |
|
Словник української мови — В
вонпити
Борис Грінченко
1937
Вонпити, плю, пиш, гл. Сомневаться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.