Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ворона

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
ворона
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воро́на, ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська́. Пт. = Синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.